За повідомленнями медіа, Шахтар звільнив Ігора Йовічевіча. Про причини такого рішення я писав більш детально. Тепер постає запитання: хто замінить хорватського тренера на чолі “гірників”?
Шахтар зміниться до невпізнання: “сірий кардинал” береться за роботу, Йовічевічу (можливо) варто піти
ЗМІ вже навіть назвали одного з кандидатів на посаду – Арне Слота із Фейєнорда. Шахтар зазнав нищівного фіаско у матчі із нідерландцями. Я не дуже вірю в прихід Слота сюди. Його розглядав Тоттенхем. Він успішно працює на батьківщині. Сенсу їхати в Україну немає. Навіть за великі гроші. Арне може мати кращі пропозиції. Це більш схоже на інформаційну качку, щоб відвернути увагу від іншого кандидата. Мовляв, ми також цікавилися не останніми тренерами.
Так само я не вірю у Вінченцо Італьяно чи Дженнаро Гаттузо. Розумієте, щоб запрошувати цих тренерів, потрібно йти на перебудову складу. Перші особи Шахтаря кажуть, що у них немає грошей. Бідкаються, що частина іноземців пішла за правилом ФІФА. Навряд чи Слот або Італьяно, навіть маючи хороший особистий контракт, погодяться працювати із нинішнім складом команди.
Навпаки, Шахтарю потрібен тренер, який сприятиме капіталовкладенню. Щоб розвивалися молоді гравці, а клуб у перспективі мав можливість отримувати за них хороші гроші. Як свого часу Каштру повірив у Трубіна, Де Дзербі – у Мудрика, Судакова, Бондаренка, Бондаря.
Менеджмент Шахтаря завжди працює дуже добре. Вони не могли звільнити Йовічевіча, не розуміючи, хто далі очолить команду. Отже напрацьовувався певний список.
Спробую окреслити своє коло потенційних кандидатів на посаду головного тренера Шахтаря.
Патрік ван Леувен
Інформація про можливе запрошення ван Леувена до Шахтаря гуляла ще у травні. Свого часу його взяли до донецького клубу методистом для розбудови академії. Фактично він створював систему підготовки гравців. Покоління 1996 року, яке дійшло до фіналу Юнацької Ліги УЄФА, – багато в чому є заслугою Патріка. Зінченко грає в Арсеналі. Коваленко – у Спеції. Матвієнко та Зубков – у Шахтарі. Піхальонок – у СК Дніпро-1. Вачіберадзе, Борячук, Арендарук, Кудрик поки не змогли розкрити свій потенціал. Можливо, за цим поколінням прийшло б нове, але у 2014-му почалася війна. Трохи було не до академії. Патрік поїхав працювати у Казахстан.
Для Шахтаря – це свій тренер, якого знають у клубі, який знає, як працює команда. У нинішній час дуже важливим буде вміння Патріка працювати з молоддю. У Зорі в цьому плані він провів дуже сильну роботу. Ноунейм Сапутін став одним із найкращих воротарів чемпіонату. Бражко – кандидатом у збірну України. Русин отримав виклик у головну команду країни та статус одного з провідних гравців чемпіонату. Минулого літа рейтинги цих виконавців були в рази меншими. Для порівняння, Йовічевіч нікого з молодих гравців Шахтаря не зміг розвинути і перевести до першої команди. Хоча всі розуміють, що між академіями Шахтаря та Зорі і можливостями клубів – просто прірва.
Суть можливого запрошення Патріка дуже проста – новий погляд на наявних гравців. Потрібен подальший їхній прогрес та розвиток. Йові у цьому плані нічого не може дати. Плюс – побудова гри. Патрік намагався грати у красивий та видовищний футбол, що завжди було важливо для Ахметова.
Марек Папшун
Ракув став чемпіоном Польщі не тільки за очками, але й грою. Це такий собі польський Гвардіола, схиблений на тактиці, аналізі, сучасних технологіях. Моментами Папшун нагадує колишнього тренера Шахтаря Де Дзербі. Зовні схожий та й своєю емоційною поведінкою.
Особливість Марека в тому, що він не тільки зробив Ракув чемпіоном Польщі, але й дуже вдало працював із трансферами. З ноунеймів робив зірок на рівні Екстракляси. Наочний приклад – наш Владислав Кочергін, який доріс під керівництвом Папшуна до збірної України.
Екстраклас від українця: загадковий трансфер під час війни і ефектне чемпіонство, але цього замало для збірної
В особі Марека донецька команда отримає сучасного тренера, який вміє досягати результату, ставить складну і красиву гру, але також вміє розвивати футболістів. Ментально він близький до наших умов. Тому ніяких проблем з адаптацією не буде.
Папшун не захотів продовжувати контракт із Ракувом. З першого липня стає вільним агентом. Тренер розуміє: вичавив із команди все, що міг. Далі потрібні нові виклики. Шахтар із його можливостями виглядає тут дуже доречним. Іншими словами, Мареку потрібна ЛЧ, простір для реалізації власних ідей завдяки класу гравців.
Ненад Міліяш
У поточному сезоні Црвена Звєзда набрала майже 100 очок у чемпіонаті Сербії, не зазнавши жодної поразки. Були за крок до проходу в ЛЧ (2:2 і 2:3 із Маккабі Хайфа). Доволі гідно виступили в групі ЛЄ.
Міліяшу тільки 40 років. Усі розуміють, що Звєзда – це клуб-трамплін, який повинен виховувати та продавати футболістів. У цих умовах тренер не тільки дав розвиток молоді, але й показав гарну гру, хороший результат.
Тепер він залишився без роботи. Керівники клубу запросили колишнього наставника Маккабі Хайфи – Барака Бахара. До Міліяша потрібно уважно придивитися. У нього є багато якостей, які дозволять йому вирости у якісного тренера.
Паулу Фонсека
Португальський тренер – не чужий для України. Він три роки працював у Шахтарі. Крім того, його другою дружиною стала українка. Діти Фонсеки, відповідно, теж наполовину українці. Португалець навіть говорив, що не проти колись очолити збірну України.
Зараз Паулу очолює Лілль. Команда фінішувала на п’ятому місці у Франції. Є багато розмов про його можливий відхід із команди попри ще рік контракту. Фонсеку називають одним із кандидатів на роботу в Марселі. Пов’язують із клубами АПЛ. Як на мене, то це йде піар-робота, яка свідчить, що тренер відкритий до пропозицій. Якщо вірити ЗМІ, то у нього не склалися відносини із керівниками Лілля.
Якщо клуб таки вирішить змінити тренера, для Шахтаря це можливість запросити свого колишнього наставника. Після розриву португалець добряче набрався досвіду, працюючи із Ромою та Ліллем. Може допомогти Шахтарю у плані покращення гри. А от з розвитком футболістів – я б не поспішав.
Молодий італійський наставник
Дуже важливо, щоб тренер та селекція працювали з одній зв’язці. Щоб у них було спільне бачення футболу. Свого часу Красніков прийшов до Динамо та почав підписувати гравців, але тодішньому тренеру Хацкевичу вони не дуже підходили. Клуб наче й витратив гроші на якісних новачків, а ніякого покращення не було…
Коли взимку головою скаутського відділу Шахтаря став італієць Сальваторе Монако, то вже тоді виникли питання: чи зможе він спрацюватися із Йовічевічем? Справа в тому, що Монако – це колишній помічник Де Дзербі у Сассуоло та Шахтарі. Він також трохи побув у Брайтоні, але, схоже, його ідеї там виявилися неактуальними. Де Дзербі – це агресія на полі, якість гри, атака. Йовічевіч – більш поміркований тренер, який скоріше чекає помилок суперника, ніж сам намагається форсувати гру. Апріорі їм було б важко спрацюватися. Це два різних футбольних світи.
У Сальваторе є певні знання, напрацювання по новачках. Неважко спрогнозувати, що це стосується Італії. Молоді гравці із клубів прімавери, які не мають довіри у перших командах. Бідніші країни Латинської Америки. Перші ластівочки його роботи вже помітні – Дабо із молодіжної команди Парми може влітку стати гравцем Шахтаря. Келсі та Кастільйо. Тренер повинен розвивати цих футболістів, а не робити ставку на досвід.
Тому не виключаю, що Шахтар довірять якомусь молодому тренеру або теперішньому асистенту, який вмітиме працювати із цими гравцями та за манерою роботи нагадуватиме Де Дзербі. Щоб лінія селекція – тренер працювала в одному напрямку.
УПЛ не стала цікавішою через рівність Шахтаря, СК Дніпро-1 та Зорі – не кожна чемпіонська інтрига рятує інтерес