Зміна менталітету
Делегація представників Панатінаїкоса приземлилася в мадридському аеропорту. Серйозні люди в костюмах прилетіли переконувати легендарного в минулому захисника Реала Хосе Еміліо Сантамарі очолити грецьку команду – на їхню думку, ніхто краще за уругвайця не міг впоратися з цим завданням. Сантамарі виявляв зацікавленість, але в останній момент сім’я все-таки переважила – він вирішив відмовитися від пропозиції через дітей шкільного віку. “Чому ви вважаєте мене ідеальним кандидатом на цю посаду? На вашому місці я б звернув увагу на Ференца Пушкаша – тим більше, наскільки мені відомо, він зараз сидить без діла”.
“Ідеальне жеребкування”: у Греції задоволені, що Панатінаїкосу випав СК Дніпро-1 у кваліфікації ЛЧ
“Чарівний мадяр” дав зрозуміти, що погодиться очолити команду за однієї умови: вона має виступати в єврокубках. Що ж, попередній наставник ПАО Лакіс Петропулос, який був переведений військовою хунтою на посаду головного тренера збірної Греції, це забезпечив. “Гравці Панатінаїкоса відрізнялися від тих, з якими я грав або працював раніше в Іспанії. Милі, чесні хлопці, які дуже хотіли досягти успіху. Я бачив, що вони були дуже шанобливі, тому я сказав їм, що вони самі мають вирішити, як довго я з ними затримаюся. Якщо вони реалізують мої ідеї, якщо вони працюватимуть добре, то ми пропрацюємо разом ще довго. Я намагався створити хороший мікроклімат, тому ми регулярно ходили разом у кіно або театр”.
Угорському тренеру вже не потрібно було дбати про формування складу – він узяв готову команду. Спирався на п’ятьох ключових гравців: воротаря Такіса Ікономопулоса, центрального захисника Франгіскоса Сюрпіса, опорника Арістідіса Камараса, атакувального хава і головної зірки Дімітріса Домасоса, а також центрфорварда Антоніса Антоніадіса. Пушкаш вважав, що його команда здатна на великі справи; все, що їй було потрібно – попрацювати над психологією. “До цього моменту грецькі футболісти відчували брак впевненості в собі, Ференц вигнав їхній песимізм. Коли ми зустрічалися з сильнішим суперником, він говорив: “Нас 11, їх 11”. Він стільки разів вимовляв фразу “грайте спокійно”, що футболісти Панатінаїкоса вже знали, як це словосполучення звучить угорською мовою”, – зазначав колишній перекладач Пушкаша Нікош Шакуліш.
“Я закликав хлопців грати спокійно і завжди допомагати один одному на полі. Я не давав їм жодних незрозумілих тактичних вказівок. Сказати можна що завгодно, але для тренера головне знати, чи є в його розпорядженні гравці, здатні втілити теорію на практиці”, – зазначав тренер. Шакуліш із ним не згоден: “Він був чудовим мотиватором, але це неправда, що він не приділяв належної уваги тактиці. Перед виїзним матчем з Евертоном Ечі провів фантастичний тактичний розбір суперника, якого я раніше ніколи не бачив, хоча працював із багатьма великими тренерами, зокрема й із Мартоном Букові”.
Телеграми від суперника і пропозиція Шенклі
У статусі гравця Пушкаш був легендою Реала – клубу-рекордсмена за перемогами в Кубку чемпіонів. До трьох із цих шести (на той час) вікторій свою ногу доклав і сам Ференц – досвіду йому було не позичати. Під час переговорів із Панатінаїкосом він наполягав на системі бонусів у разі виходу команди у фінал Кубка чемпіонів. Це було дуже комічно, оскільки здавалося неймовірним: де грецький футбол, а де фінал Кубка чемпіонів. Успіхом для ПАО вважався б прохід одного-двох раундів турніру. Але Пушкаш продовжував наполягати на бонусах для всієї команди в разі виходу до фіналу. Тому під час переговорів із президентом клубу Кіцосом Міхалісом він домовився про конкретні суми за досягнення стадій 1/8, 1/4 і 1/2 фіналу. Коли мова дійшла до обговорення стадії фіналу, власник клубу запевнив Пушкаша: “Якщо ти виведеш команду у фінал єврокубка, я подарую тобі половину Греції”.
Коли “біло-зелені” легко пройшли люксембурзький Женесс у першому раунді, ніхто не міг припустити, де команда в підсумку опиниться. Братиславський Слован вважався серйознішим суперником, і перед ним Пушкаш проявив свої менеджерські здібності. Він замовив для ПАО окрему ігрову форму під єврокубки, щоб підвищити гравцям впевненість у собі – небачена справа для аматорської команди в ті часи. Усі вважали чехословацьку команду фаворитом – їхній футбол був набагато сильнішим за грецький на той час, до того ж Слован торік виграв Кубок кубків, перемігши у фіналі Барселону. Інший клуб із Братислави – Інтер – у 1969-му виграв Кубок Мітропи, який у ті роки також був досить престижним турніром. “Після того, як Пао пройшов далі, команда завоювала симпатії гравців Слована: перед усіма наступними єврокубковими матчами того сезону гравці отримували від колишніх суперників підбадьорливі телеграми, а після цих матчів – вітальні”, – розповідав Шакуліш.
Завдяки праці Пушкаша Панатінаїкос опинився у вісімці найкращих команд Європи. Мало хто ставив на їхній подальший успіх, оскільки команда мала зіграти з чемпіоном Англії Евертоном. “Ечі ретельно склав досьє на англійців: у його маленькому блокноті вмістилася вся необхідна інформація. Він зміг організувати навіть товариський матч із Реалом, щоб ми краще підготувалися до Евертона (після цього матчу двоє гравців ПАО – Рокідіс і Дімітріу – скористалися нагодою і напросилися на медичний огляд до клубного лікаря “бланкос”, який порадив їм записатися на операцію, – прим.)! Мабуть, матч у Ліверпулі – мій найкращий спогад із того розіграшу. Згідно з правилами, ми повинні були тренуватися на Гудісоні за день до матчу, але Евертон під якимось приводом не пустив нас на домашній стадіон. Про це дізнався головний тренер Ліверпуля Білл Шенклі, який негайно зв’язався з Пушкашем і запропонував нам провести тренування на Енфілді. Наступного дня, гуляючи містом, ми зустрічали багатьох уболівальників Ліверпуля, які бажали нам успіху.
Евертон був пройдений завдяки правилу виїзного м’яча: на Гудісоні ПАО забив першим і пропустив тільки на 90-й хвилині, а вдома розписав із чемпіоном Англії нульову нічию. В Афінах уболівальники ПАО пригадали Евертону історію з Гудісоном – у ніч перед грою англійські гравці не зімкнули очей через постійний шум під вікнами готелю, а вже безпосередньо під час матчу їх обпльовували та закидали різними предметами.
Ультиматум Пушкаша
Прохід Панатінаїкосом Евертона шокував англійців – World Soccer навіть присвятив статтю грецькій команді, підкресливши роль Пушкаша в цьому успіху. Однак це досягнення здавалося стелею можливостей греків, особливо після першого півфіналу з Црвеною Звездою (1:4), після якого гравці югославської команди були розчаровані перевагою “всього лише” у три м’ячі, хоча грали без своєї головної зірки – вінгер Драган Джаїч був дискваліфікований. Грецька команда, своєю чергою, була розчарована суддівством. Другий гол югославів у виконанні Янковіча досі викликає суперечки: греки впевнені, що м’яч після удару восьмого номера Црвени Звезди не перетнув лінію воріт. За словами Шакуліша, Пушкаш ледь не побив австрійського арбітра Еріха Лінемаєра після цієї зустрічі в аеропорту: “Я ще ніколи не бачив його настільки злим”.
Про здатність Ференца Пушкаша пристосовуватися до будь-яких умов ходили легенди, але його не можна було назвати тренером, який дозволив би стороннім втручатися у свої справи. Греки намагалися зробити саме це, адже успіх Панатінаїкоса став політичним питанням. Для військової хунти, яка не так давно прийшла до влади, успіхи у футболі вважалися засобом їхньої легітимації. Після поразки в Белграді міністр спорту Греції звинуватив у всьому Пушкаша: “Як можна було програти з рахунком 1:4? Уряд не може допускати подібного!” Пушкаш згадував: “Я відповів йому, що футбол – це гра, в якій набагато сильніша команда може програти з різницею в три м’ячі. Я додав, що йому не слід нервувати, адже нам вдалося забити хоча б один м’яч. Через якийсь час мене викликали до нього в кабінет, де він повідомив мені, що матч-відповідь має відбутися на стадіоні Олімпіакоса – через більшу місткість. Я йому відповів: якщо він хоче грати на стадіоні Олімпіакоса, нехай сам там і грає. Моя команда гратиме там, де має – на своєму стадіоні. Мені відповіли, щоб я не сперечався, адже накази не обговорюються. Тоді я поставив ультиматум: або я йду, і нехай керівництво шукає нового тренера, або ми граємо на своєму полі”.
Після спілкування з міністром спорту Пушкаш переказав розмову своїм гравцям, які буквально почали благати Ференца залишитися. Пушкаш пояснив своїм підопічним, чому він наполягав на проведенні матчу-відповіді на домашньому стадіоні команди. Він був переконаний, що Црвену Звезду можна обіграти в три м’ячі тільки за допомогою 12-го гравця – уболівальників. Тому він не хотів грати на стадіоні, чиї трибуни розташовані далеко від поля.
Керівництво Пао відступилося – Пушкаш залишився біля керма, і в день півфіналу спостерігав, як на стадіоні імені Апостолоса Ніколаїдіса яблуку ніде було впасти. Напруга була настільки великою, що перед грою диктор закликав фанатів не кричати так сильно, тому що до кінця матчу вони зірвуть собі зв’язки.
“Нам потрібен швидкий гол”
У той час як президент суперника Нікола Бугарчіч перед матчем-відповіддю заявляв, що його команда вже де-факто вийшла до фіналу, а югославські газети анонсували матч на Вемблі між Црвеною Звездою та Аяксом, Ечі в бесідах зі своїми гравцями наполягав на тому, що їм нема чого втрачати. У пресі Ференц вимовив фразу, без цитування якої не обходиться жодна розповідь про майбутній великий камбек. “Ми зможемо пройти Црвену Звезду, якщо Господь приспить її на півтори години”. У приватній бесіді зі своїми гравцями тренер говорив інші слова: “Просто зосередьтеся на перемозі та грайте у свою гру. Ви можете перемогти, тому що футбол непередбачуваний”. І ще раз нагадав про те, чим “штурмував” свідомість гравців увесь останній тиждень: “Нам потрібен швидкий гол”.
І тренер достукався – вже на другій хвилині Антоніадіс відправив м’яч у сітку. Але очікуваного продовження в першому таймі не відбулося, і в перерві Пушкашу довелося знову піднімати своїй команді бойовий дух. “Давайте, хлопці, ми зможемо! Потрібно вірити!” На 54-й хвилині Антоніадіс оформив дубль (у тому розіграші турніру він стане найкращим бомбардиром і поступиться Герду Мюллеру “Золотим бутсом” тільки на 1 гол), і ось тоді гравці ПАО повірили у свій успіх. Це був ідеальний момент для тренера, щоб провернути свій головний тактичний маневр того розіграшу КЄЧ. Пушкаш згадав, як у золотій угорській збірній 50-х, коли команді потрібно було йти ва-банк і забивати, Йожеф Божик часто йшов з опорної зони на правий фланг ближче до атаки – і тим самим залишав більше простору для гравців у центрі поля. Пушкаш покликав свого найкращого гравця Домасоса до себе і пояснив свою задумку: “Я сказав йому зміститися на правий фланг”. Через кілька хвилин після цього інший півзахисник Камарас забив югославам третій м’яч. Домасос: “Цей м’яч забили не ми, а Пушкаш”.
За рахунку 3:0 весь стадіон кричав гравцям ПАО: “Усі назад! У захист!” Пушкаш: “І тільки я кричав своїм хлопцям, щоб вони продовжували атакувати. Якщо сядеш в оборону – програєш!” За дві хвилини до кінця правий захисник Станіслав Карасі завдав сильного удару по воротах ПАО з близької відстані, але резервний воротар Константіну витягнувся в струну і кінчиками пальців врятував свою команду. Саме він захищав ворота ПАО в цій зустрічі після провалу основного кіпера Ікономопулоса в Белграді – Пушкаш був змушений замінювати Такіса на 72-й хвилині першого матчу за рахунку 1:4, тому що основний воротар збірної Греції відверто “поплив”.
“Поховання” Црвени Звезди і 55 серцевих нападів
Знаменну перемогу фанати “зелених” відзначили з розмахом – замовили в похоронному бюро катафалк із труною, розфарбованою в кольори Црвени Звезди, та об’їхали з нею все місто, після чого піддали дерев’яний ящик полум’ю. Тієї ночі афінський медпункт нарахував 55 серцевих нападів (унаслідок – одну смерть). Греків переповнювали емоції. За попереднє десятиліття клуби-чемпіони Греції виграли в єврокубках лише три матчі, тоді як тільки Панатінаїкос здобув чотири перемоги протягом одного розіграшу. І вийшов у фінал Кубка чемпіонів.
Угорська газета Magyar Szó написала про те, що керівництво Панатінаїкоса “купило” матч-відповідь із Црвеною Звездою за 350 тисяч марок. Доказів, зрозуміло, представлено не було, але одна нестиковка все ж трапилась. Грекам справді якимось чином вдалося відмазати від дискваліфікації свого найкращого гравця Домасоса – перед матчем-відповіддю півфіналу КЄЧ покарання з півзахисника незрозумілим чином було зняте. Угорське видання стверджувало, що до цього рішення УЄФА свої руки доклали як Пушкаш, так і керівництво грецького клубу – нібито вони вплинули на грецьких чиновників УЄФА.
Фінальний матч КЄЧ був запланований на 2 червня – на підготовку до нього в Пушкаша і його команди було трохи більше місяця часу. Тренер ПАО прекрасно усвідомлював силу Аякса Рінуса Міхелса і розумів, що шанси його команди мінімальні. Тому йому в голову прийшла відчайдушна ідея. Ференц зв’язався з одним із високопоставлених чиновників із проханням посприяти посиленню команди. Один із “полковників революції” Константінос Асланідіс справді був неабияким уболівальником ПАО і мав вплив майже на весь грецький футбол. Наприклад, він особисто заборонив шістьом гравцям Панатінаїкоса грати за збірну Греції в матчі з англійцями на Вемблі 21 квітня – щоб футболісти могли спокійно підготуватися до фіналу Кубка чемпіонів.
Константінос Асланідіс
Пушкаш хотів підсилитися двома гравцями із Салонік – півзахисником і нападником, які давно йому подобалися. Згідно правил трансфер міг відбутися не пізніше, ніж за шість тижнів до кінця сезону, який завершувався 13 червня. Але навіть при дотриманні всіх вимог для реєстрації новачків було необхідно отримати дозвіл міністерства спорту. Тренер Панатінаїкоса був готовий дозволити цим футболістам дограти в Салоніках до кінця чемпіонату Греції, але хотів заявити їх на фінал Кубка чемпіонів. Не дивно, що навіть Асланідіс був безсилий у цьому питанні – це був справжній фарс.
Непристойні пропозиції
Перед грою з Аяксом футболісти Панатінаїкоса отримали “непристойні пропозиції” від грецьких жінок-селебріті. Кінозірка Зета Апостолу обіцяла провести вихідні на Криті з воротарем Такісом Ікономопулосом, якщо він не пропустить на Вемблі; колишня Міс Греція Зої Ласкарі пообіцяла “вічні поцілунки” для гравців у разі перемоги, а співачка Зозо Сапоунтракі в разі успіху Панатінаїкоса у Лондоні запрошувала всю команду до себе додому для “незабутніх вихідних”. Але гравці ПАО втратили своє щастя – Антоніадіс не реалізував дві гольові нагоди, і Аякс із Йоханом Кройфом у складі здобув перемогу з рахунком 2:0.
Пушкаш затримався в Афінах на чотири роки, протягом яких двічі привів Панатінаїкос до чемпіонства. Що довше Ференц залишався в Греції, то частіше різні представники хунти пхали свої носи в його роботу. “У Греції у мене були проблеми тільки з чиновниками і воєначальниками, ми часто лаялися. Після зміни керівництва в країні у мене відбулася палка суперечка з одним із керівників клубу. Все закінчилося тим, що я врізав йому між ніг і поспіхом покинув країну”.
У чому унікальність досягнення?
Унікальним досягнення Панатінаїкоса 1971 року робить той факт, що всі гравці афінської команди були аматорами, багато хто з них ще й студентами. Арістідес Камарас працював юристом, Антоніс Антоніадіс – страховиком, Тотіс Філакуріс – бухгалтером, Костас Атанасопулос і Гіоргос Гоніос – офіцерами берегової охорони, Янніс Томарас був власником м’ясної крамниці, Харіс Граммос був військовим, Франгіскос Сюрпіс навчався на медичному факультеті…
“Ми заробляли копійки, – згадував центральний захисник ПАО Сюрпіс. – Будучи студентом-медиком, я зміг купити старий автомобіль і медичні книжки англійською мовою на гроші, зароблені завдяки виходу команди у фінал Кубка чемпіонів. Футбол не був високооплачуваним заняттям – інші хлопці з команди мали свій бізнес або торгували чимось.
Наша команда повністю складалася з аматорів. У грецькому спорті вкоренилася хибна думка, що ми не можемо конкурувати з іноземцями. Але Пушкаш сказав, що хто б не був нашим суперником, у його складі грає така сама кількість гравців, скільки і в нашому – одинадцять. Перед фіналом з Аяксом він сказав мені: “Ти “закриєш” Кройфа, і цей день стане одним із найприємніших у твоєму житті”. Ми якось зібралися з хлопцями за переглядом нашого матчу з Аяксом, і мені здалося, що ми не заслуговували тоді поразки.
Ім’я Пушкаша мало великий вплив на арбітрів. Зазвичай судді допомагають більш статусним клубам. Але оскільки нашим тренером був Ференц, нас не дискримінували. Мабуть, нас засудили тільки в одному матчі – у Белграді. Пушкаш мало не врізав тому австрійському арбітру в аеропорту після гри! Якби суддя не зарахував той гол, ми програли б 1:3, а не 1:4. Я встиг винести м’яч із воріт – він не встиг перетнути лінію. Так, у тій зустрічі наш основний воротар Такіс Ікономопулос серйозно помилявся. Якби Пушкаш його вчасно не замінив, ми, напевно, пропустили б 20 м’ячів. Залітало все! Зате він добре себе проявив в інших матчах.
На шляху до фіналу ми завжди забивали на виїзді, і при цьому жодного разу не пропустили вдома. Водночас нашою ахіллесовою п’ятою була відсутність резервів.
Я можу розповідати про Пушкаша годинами. Поруч із нашим тренувальним полем був баскетбольний майданчик. Він закинув баскетбольний м’яч у кошик… ногами. П’ять влучань із десяти. Це було неймовірно! Одного разу збірна Греції зіграла з італійцями, і наступного дня всі гравці тільки й обговорювали фантастичний удар Луїджі Ріви зі штрафного в поперечину. Пушкаш почув ці розмови і попросив м’яч. Він встановив його на те саме місце, з якого Ріва завдав свого удару. І з першої ж спроби зарядив у поперечину! Гравці не сприйняли Ференца всерйоз і сказали, що йому просто пощастило. Тоді він встановив м’яч на ту саму точку і знову запустив його в поперечину. А потім звернувся до нас: “Хіба Ріва пробив не так?..”
Фіорентина відповіла Пушкашу відмовою – він зіграв за аматорів і не зміг пробити 17-річного воротаря